ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 грудня 2008 р. N 1149 (1149-2008-п);

ЗАТВЕРДЖЕНО

зміни від 23 червня 2010 р. N 507

ПОРЯДОК ПРИСВОЄННЯ ВЧЕНИХ ЗВАНЬ

ПРОФЕСОРА І ДОЦЕНТА

1. Цей Порядок визначає вимоги до присвоєння вченого звання професора і доцента.

2. Вчене звання професора і доцента присвоюється МОН.

Для розгляду атестаційних справ наукових і науково-педагогічних працівників у МОН утворюється атестаційна колегія.

Головою атестаційної колегії є Міністр освіти і науки.

Склад атестаційної колегії та положення про неї затверджує Міністр освіти і науки.

3. Вчене звання професора присвоюється на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III – IV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації, наукової установи.

Вчене звання доцента присвоюється на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III – IV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації.

4. Рішення вченої ради щодо присвоєння вченого звання професора і доцента приймається таємним голосуванням.

Засідання вченої ради вважається правомірним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.

Рішення вченої ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четверті членів ради, присутніх на засіданні.

Рішення вченої ради дійсне протягом одного року з дати його прийняття.

5. Науковим, науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше вищих навчальних закладах, наукових установах, вчене звання професора і доцента присвоюється на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу III – IV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації, наукової установи за основним місцем роботи.

6. Строк розгляду атестаційних справ у МОН не повинен перевищувати шести місяців. За особливих обставин, які потребують більш тривалого часу для проведення експертизи атестаційної справи, строк розгляду може бути продовжений до одного року, про що МОН повідомляє здобувачеві.

7. Форму та порядок розгляду атестаційних справ вченою радою вищого навчального закладу ІІІ – ІV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації, наукової установи затверджує МОН.

8. Документом, що засвідчує присвоєння вченого звання професора і доцента, є атестат, який виготовляється за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, і видається МОН.

Особам, які втратили атестат, видається дублікат з новим порядковим номером. У разі зміни особою прізвища (імені) атестат обміну не підлягає.

Порядок видачі атестатів, а також їх дублікатів визначає МОН.

В Україні визнаються дійсними атестати, видані атестаційними органами СРСР і Російської Федерації за результатами рішень вчених рад до 1 вересня 1992 року.

9. Вчене звання професора присвоюють працівникам вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації:

1) яким присуджено науковий ступінь доктора наук;

2) які мають:

– вчене звання доцента або старшого наукового співробітника;

– стаж педагогічної роботи не менш як вісім років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);

– стаж педагогічної роботи на посаді професора, завідувача кафедри у вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації або закладах післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації не менш як п’ять років за умови наявності стажу наукової роботи не менш як 10 років (для наукових працівників, які перейшли на науково-педагогічну роботу);

– стаж педагогічної роботи після присвоєння вченого звання доцента або старшого наукового співробітника не менш як п’ять років;

– наукові, навчально-методичні праці і не менш як 10 праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого ВАК переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав;

3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу.

10. Вчене звання професора присвоюється працівникам наукових установ:

1) яким присуджений науковий ступінь доктора наук;

2) які працюють у наукових установах Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук та Академії мистецтв, науково-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях на посаді завідувача (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника або директора, заступника директора, вченого секретаря;

3) які мають:

– вчене звання старшого наукового співробітника або доцента;

– стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як 10 років (останній календарний рік на одній із зазначених посад);

– стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як п'ять років після отримання вченого звання старшого наукового співробітника або доцента;

– друковані наукові праці, у тому числі є авторами монографії (розділу монографії) чи підручника (навчального посібника) з грифом МОН;

– не менш як 10 наукових праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого ВАК переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав;

4) які підготували не менш як три кандидати наук.

11. Вчене звання професора може бути присвоєне працівникам вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації, яким не присуджений науковий ступінь доктора наук, але:

1) які мають:

– вчене звання доцента;

– стаж педагогічної роботи не менш як 15 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідувача кафедри (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);

– стаж педагогічної роботи після отримання вченого звання доцента не менш як п’ять років;

2) які є авторами наукових і навчально-методичних праць, у тому числі авторами підручників або співавторами не менш як трьох підручників (навчальних посібників) з грифом МОН, видані протягом останніх 10 років, та мають не менш як 25 наукових праць, опублікованих у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого ВАК переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав;

3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу;

4) підготували не менш як трьох кандидатів наук.

12. Вчене звання професора присвоюється діячам культури і мистецтв та фахівцям фізичної культури і спорту:

1) які удостоєні відповідно почесного звання “Народний артист України”, “Народний художник України”, “Народний архітектор України”, “Заслужений діяч мистецтв України” та “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”;

2) які працюють у вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації або закладах післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації:

3) які мають:

– вчене звання доцента;

– стаж педагогічної роботи не менш як вісім років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, декана факультету, проректора з навчальної чи наукової роботи, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідувача кафедри з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);

– стаж педагогічної роботи не менш як п'ять років після отримання вченого звання доцента;

значні особисті творчі досягнення:

– у музичній сфері – масштабна концертна діяльність, фондові аудіо-, відеозаписи, наявність звання лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів;

– в образотворчій, декоративно-прикладній, дизайнерській та реставраційній сфері – персональні виставки, видання каталогів, альбомів, буклетів;

– у театральній сфері, сфері кіно і телебачення – записи концертів, театральні постановки, фільми, інші творчі праці, що використовуються у педагогічній діяльності;

– у сфері фізичної культури і спорту – перемога та призові місця на Олімпійських іграх і чемпіонатах світу, Європи;

4) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу;

5) які особисто підготували не менш як п’ять осіб, удостоєних почесних звань України, або лауреатів міжнародних та державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів, призерів Олімпійських ігор і чемпіонатів світу, Європи;

6) які є авторами навчально-методичних і наукових праць, опублікованих у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого ВАК переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав, підручників (навчальних посібників) з основного курсу або співавторами не менш як трьох підручників (навчальних посібників) з грифом МОН, виданих протягом останніх 10 років (крім науково-педагогічних працівників виконавських музичних кафедр).

13. Вчене звання доцента присвоюється працівникам вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації:

1) яким присуджений науковий ступінь кандидата (доктора) наук;

2) які мають:

– стаж педагогічної роботи не менш як 5 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, професора, завідувача кафедри (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);

– навчально-методичні праці, що використовуються в навчальному процесі, наукові праці, зокрема не менш як п'ять наукових праць після захисту кандидатської дисертації, опублікованих у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого ВАК переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав;

14. Вчене звання доцента присвоюється діячам культури і мистецтв та фахівцям фізичної культури і спорту:

1) які удостоєні відповідно почесного звання “Народний артист України”, “Народний художник України”, “Народний архітектор України”, “Заслужений діяч мистецтв України”, “Заслужений артист України”, “Заслужений художник України”, “Заслужений працівник культури України”, “Заслужений архітектор України”, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”;

2) які працюють у вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації або закладах післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації;

3) які мають:

– стаж педагогічної роботи не менш як п’ять років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, завідувача кафедри, декана факультету, проректора, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, завідувача кафедри з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);

– стаж роботи не менш як рік після удостоєння зазначеного почесного звання;

– значні особисті творчі досягнення:

– у сфері фізичної культури і спорту – значні особисті досягнення у спорті та підготовка призерів міжнародних змагань;

– навчально-методичні та наукові праці, у тому числі не менш як три наукові праці, опубліковані за останні п’ять років у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого ВАК переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав, або навчальні посібники з грифом МОН (крім науково-педагогічних працівників виконавських музичних кафедр);

5) які особисто підготували не менш як три фахівці вищої кваліфікації (лауреатів міжнародних або державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів, призерів міжнародних змагань).

15. Особам, для яких основним місцем роботи не є вищий навчальний заклад III – IV рівнів акредитації або заклад післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації, вчене звання професора і доцента може бути присвоєно у разі їх науково-педагогічної роботи за сумісництвом з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати) за умови їх відповідності вимогам, зазначеним у пунктах 9, 10 і 12 – 14 цього Порядку.

16. Атестаційні справи на присвоєння вченого звання професора і доцента відповідно до пунктів 12 і 14 цього Порядку підлягають зовнішній експертизі науково-методичних комісій МОН.

17. Датою присвоєння вченого звання професора і доцента є наказ МОН, яким затверджується рішення атестаційної колегії.

18. Для наукових, науково-педагогічних працівників, яким вчене звання професора і доцента присвоєно у державах, з якими Україна не підписала Угоди про визнання вчених звань, у МОН проводиться переатестація за клопотанням вчених рад вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації, наукових установ, в яких вони працюють. Перелік необхідних для цього документів, а також порядок їх розгляду визначає МОН.

19. Вчене звання професора і доцента може бути присвоєно іноземцям, залученим до педагогічної роботи у вищих навчальних закладах України III – IV рівнів акредитації або закладах післядипломної освіти III – IV рівнів акредитації, за умови наявності відповідних наукових ступенів, нострифікованих в Україні, та з дотриманням цього Порядку.

20. МОН може позбавити особу вченого звання професора і доцента на підставі клопотань вчених рад.

Рішення про порушення клопотання про позбавлення вченого звання професора і доцента приймає вчена рада на своєму засіданні таємним голосуванням.

Засідання ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четверті членів ради, присутніх на засіданні.

Питання щодо обґрунтованості рішення про присвоєння вченого звання професора і доцента, яке було прийняте більш як 10 років тому, МОН не розглядає.

21. Особи, яких було позбавлено вченого звання професора і доцента, можуть бути поновлені в цих званнях МОН на підставі рішень вчених рад.

22. Порядок розгляду питань про позбавлення (поновлення) вченого звання професора і доцента, а також перелік необхідних для цього документів визначає МОН.

23. Апеляція на рішення вченої ради може бути подана МОН не пізніше ніж протягом двох місяців після прийняття відповідного рішення.

Рішення МОН щодо апеляції є остаточним.

24. Після прийняття МОН рішення про відмову у присвоєнні вченого звання професора і доцента нове клопотання вченої ради про присвоєння вченого звання може бути порушене не раніше ніж через один рік. Обов'язковою умовою повторного порушення клопотання повинно бути опублікування нових навчально-методичних і наукових праць.